Провал оперативної групи для українців: уряд заблокував європейські гроші для біженців тіньовими проектами

Українські біженці розповіли Context.ro, що вони змушені повернутися до зруйнованих міст, які зазнають російських обстрілів, оскільки румунська влада місяцями блокувала грошову допомогу. Ми виявили, що уряд не використав європейські гроші, призначені для біженців, хоча міг це зробити. Замість того, щоб оплатити харчування та проживання українців, у лютому цього року влада намагалася витратити європейські кошти на захисні маски для школярів та інші закупівлі, пов’язані з пандемією.

Основна інформація:

• Документи свідчать, що у 2023 році влада закуповувала дезінфікуючі засоби чи маски на 2021-2022 навчальний рік.
• Уряд таким чином призупинив понад мільярд євро, зафіксувавши борги в десятки мільйонів євро за програмами для українців.
• Тепер Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку каже, що однією з причин більшого дефіциту є витрати на біженців.

Наприкінці серпня президент Клаус Йоганніс високо оцінив гуманітарні зусилля та румунську солідарність: «Солідарність Румунії з Україною залишається непохитною. Ми прийняли понад 5,7 мільйонів українців, ми зосередили масштабні міжнародні гуманітарні зусилля (…) Ми будемо продовжувати підтримувати Україну комплексно та багатовимірно, поки це буде необхідно». Після десятків публічних опитувань, інтерв’ю та дискусій ми виявили, що ситуація не така, як її описує президент, принаймні не з точки зору того, як влада впоралася з цією кризою.

Розглянемо випадок Катерини, яка минулого листопада виїхала з Херсона, який майже щодня знаходиться під постійними російськими обстрілами. Вона знайшла господаря в Румунії, який надав для неї та її дитини житло. Незабаром вона помітила, що кошти, якими румунська держава пообіцяла їй допомогти, не надійшли. «Коли умови програми для українців почали змінюватися, орендодавці продовжували платити мені та дитині гроші на харчування наперед зі свого бюджету.  Хоча власники квартири ще не отримали кошти від уряду за квітень (…) За новою програмою ми ще нічого не отримали від уряду Румунії». Жінка розповіла, що її забезпечила фінансовою підтримкою громадська організація, але ці гроші зараз також закінчуються, і державні кошти, здається, не доходять до неї. Катерина каже, що їй залишається лише повернутися з дитиною додому, де їх чекають обстріли з боку російської армії.

«Херсон  –  це місто, де відбуваються постійні бомбардування, там дуже страшно. Але ми вимушені повертатися у війну, там хоча б є своє житло. Проте я не уявляю як я буду з дитиною там жити в умовах війни. Якби уряд Румунії продовжив  допомагати вразливим сім’ям, ми б залишилися в Бухаресті».

Марія приїхала з Миколаєва з 3-річним сином і своєю мамою, але через півроку їй довелося повернутися в Україну. «Орендна плата дуже зросла (…) Я не можу працювати, тому що в мене маленька дитина і хвора мати», – сказала Марія Context.ro.

Крім того, жінка також мала неприємний досвід зі своєю румунською орендодавицею.  Власниця квартири погодилися дати їм 20 лей на людину на їжу, але Марія отримала суму лише за два місяці, і лише після того, як поскаржилася до кількох установ. У повідомленні власниця написала, що не може їх заплатити, бо не отримала гроші від держави. Марія повернулася до Миколаєва, місто майже кожного дня знаходиться під обстрілами.

Гроші проходили через Арафата

Libertatea та інші видання вже повідомляли про те, що українці змушені повертатися в зону бойових дій, оскільки вони більше не можуть жити в Румунії. Основною причиною цього є те, що румунська держава заблокувала фінансові ресурси, через які вони могли отримати житло. Зокрема, держава сплачувала румунським господарям за харчування та проживання біженців. Такі випадки, як у Марії та Катерини, непоодинокі, вони повторювалися серед десятків тисяч інших українських біженців. У березні цього року близько 200 українців протестували в Констанці після того, як їхні орендодавці сказали їм знайти інше житло. Вони пояснили, що більше не можуть їх приймати, бо не отримали від держави грошей на покриття витрат. 

Натомість міністр фінансів Румунії Марчел Болош нещодавно поскаржився в Брюсселі, що Румунія має великий дефіцит через витрати на біженців. Грошами біженців займалася Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій (IGSU), установа під контролем державного секретаря Раеда Арафата. IGSU повідомила нам, що не виплатила українським біженцям понад 310 мільйонів румунських леїв  за оренду та харчування для біженців. Борг з квітня по липень 2023 року.

 Коли програма 50/20 почала гальмувати

На початку конфлікту уряд активував національну програму 50/20. Господарям, які прийняли людей, які тікали з охопленої війною країни, було відшкодовано витрати на харчування та проживання з розрахунку 20 лей/день на біженця за харчування та 50 лей/день на біженця за проживання. Відправною точкою для отримання грошей було Міністерство внутрішніх справ і IGSU під керівництвом Арафата, звідси кошти переходили до мерій і, нарешті, до румунів, які приймали біженців.

У жовтні минулого року почали з’являтися перші проблеми, тобто частина державних коштів не дійшла до господарів. З січня цього року програма заморожена, і румунські господарі не отримали грошей за проживання та харчування. Лише в травні почали виплачувати суми за перші три місяці року, а от за квітень ще не виплатили досі. В офіційній відповіді IGSU, йдеться, що перешкоджання сталося на рівні вищої інституції, тобто Міністерства внутрішніх справ. В інспекції нам сказали, що як тільки гроші надійдуть, вони їх відправлять.

Статистичні дані показують, що саме в період, коли виникли грошові проблеми, кількість українських біженців зменшилася. З понад 113 тисяч у лютому до 86 тисяч на початку червня.

ЄС дав нам гроші на біженців

Після російського вторгнення, яке призвело до кризи біженців, Європейська комісія оголосила, що виділила гроші країнам, які приймають українців. Насправді, це були невикористані кошти з різних поточних програм. Таким чином, румунська держава може використати для біженців європейські гроші, які вона не встигла витратити. 

Журналісти Context.ro підрахували, що близько 2 мільярдів євро з різних європейських програм могли бути використані урядом для виплати біженцям. Невідомо, який відсоток з цих 2 мільярдів був доступний для українців. Ми знаємо, що з цих 2 мільярдів значна частина, 1,8 мільярда, була виділена з програми REACT-EU, яку ЄС дозволив Румунії використати для біженців. REACT-EU – це фінансова лінія, за допомогою якої ЄС хотів допомогти країнам пом’якшити негативні економічні наслідки, спричинені пандемією. Гроші можуть бути інвестовані в охорону здоров’я, нові робочі місця або схеми допомоги компаніям, які постраждали від пандемії.

Держава купує маски та комбінезони у 2023 році за 2021 рік  

Ми запитали Міністерство інвестицій та європейських фондів, чому воно не здійснило витрати для українців з європейських фондів. У міністерстві відповіли, що не можуть здійснити виплати з європейської програми REACT-EU, бо гроші вже виділені. Але офіційні дані суперечать заявам міністерства.

Документ, розміщений на сайті Генерального секретаріату уряду в лютому 2023 року (коли гроші для українців були заблоковані), свідчить, що одна з румунських програм, яка фінансується з REACT-EU, була затримана і європейські гроші не були присвоєні. По суті, за гроші REACT-EU, які, як нам сказали в Міністерстві європейських фондів, були недоступні для українців, румунська держава хотіла закупити маски, дезінфікуючі засоби, комбінезони, дезінфекційне обладнання для шкіл та інше обладнання для лікарень.

1,5 мільярда невитрачених, але заблокованих коштів

Уряд затвердив понад 1 000 проектів будівництва шкіл та лікарень на суму понад 1 мільярд євро у 2021-2022 роках.  Проблема в тому, що більшість з них не були завершені навіть у 2023 році. „Хоча ці заходи мали надзвичайний характер, створюючи передумови для короткострокової реалізації, прогрес у впровадженні не був таким, як очікувалося, і рівень освоєння коштів був нижчим за рівень виділених асигнувань, тобто близько 10% для державних закладів освіти та близько 55% для закладів охорони здоров’я”, – йдеться в документі, підписаному самим міністром європейських фондів. Таким чином, європейські гроші не були витрачені навіть через рік після початку війни. У лютому держава мала близько 900 мільйонів леїв невикористаних коштів лише зі шкільної програми. 

Актуальна статистика показує, що Румунія все ще має понад 1,5 мільярда євро невикористаних коштів з програми REACT-EU, тієї самої програми, яку ЄС порадив нам взяти, щоб допомогти нашим сусідам в Україні.

Про те, що європейські гроші для біженців були, свідчить офіційне повідомлення Єврокомісії. На початку війни європейський форум оголосив, що виділив Румунії 450 мільйонів євро і що ці гроші призначені для біженців. Це також була лінія фінансування REACT-EU, яка, з точки зору уряду, була недоторканною для українців.

Але європейське міністерство фінансів наполягало на тому, що гроші вже зарезервовані для інших цілей і не можуть бути допущені українського проекту.

У 2022 році, коли уряд мав достатньо грошей, щоб витратити їх на біженців, Департамент з надзвичайних ситуацій, який очолював Арафат, збирав гроші серед громадян. Установа зібрала загалом 255 000 леїв, які розподілила в Констанці. У той же час, волонтери, які допомагали біженцям на Північному вокзалі, зазнавали переслідувань з боку відомства Арафата.

Але великі європейські гроші надійшли до Міністерства внутрішніх справ лише в червні цього року. Минулого року з фондів ЄС надійшло трохи більше 39 мільйонів євро. Міністерство на чолі з Адріаном Качіу повідомили нам, що шукали і знайшли альтернативні джерела фінансування від REACT-EU. Знадобилося більше року, щоб 200 мільйонів євро надійшли на рахунки міністерства для забезпечення біженців їжею та житлом. Невідомо, чи передало міністерство ці гроші Генеральній інспекції з надзвичайних ситуацій ( IGSU). Ми звернулися із запитом до міністерства, яке поки що відповіді нам не надали.

Випадок з Жирлеу: У 2023 році купили захисні маски за 2020-2021 роки

Понад 700 тисяч леїв з фонду REACT-EU, з якого держава могла взяти гроші для біженців, було витрачено муніципалітетом міста Жирлеу Брэйлського повіту в 2023 році. У квітні 2022 року муніципалітет підписав контракт на закупівлю десятків тисяч захисних масок, тисяч літрів дезінфікуючих засобів, термоскануючих воріт та інших подібних товарів. У прес-релізі мерія повідомляє, що придбала захисні маски у квітні 2022 та 2023 років, щоб „зменшити ризик поширення захворювання на Covid-19 у 2020-2021 навчальному році шляхом оснащення навчальних закладів”. Попередження про пандемію офіційно закінчилося в березні 2022 року, а проєкт у Жирлеу розпочався через місяць після того, як держава вирішила, що спеціальні антиковідні заходи більше не потрібні.

Невраховані та неконтрольовані гроші

Для того, щоб отримати відшкодування витрат на проживання та харчування біженців, приймаюча сторона повинна була подати заяву до місцевих органів державної влади із зазначенням кількості розміщених осіб, їхніх прізвищ, населених пунктів, звідки вони прибули, та періоду часу, за який вони вимагають відшкодування витрат, офіційну заяву про достовірність інформації, копію документа, що посвідчує особу, та документи, що підтверджують право користування майном, де розміщені біженці. При цьому не було жодних вимог щодо надання будь-яких документів або заяв від громадян України разом із заявою. Перевірки здійснювалися працівниками муніципалітетів, які отримували заяви від приймаючої сторони, але не було жодного положення про те, що ці перевірки є обов’язковими.

Українська оперативна група: багато піару, мало даних

Більше того, жоден орган державної влади, схоже, не має чіткого обліку біженців, які отримали підтримку в рамках програми „50/20”, оскільки дані не централізовані на національному рівні. І це незважаючи на те, що на початку конфлікту уряд на чолі з лібералом Ніколає Чуке створив спеціальний комітет під назвою „Українська цільова група”, а пізніше – „Українську комісію”. 

Їхнє завдання полягало саме в тому, щоб збирати та індексувати дані про війну в Україні та ситуацію з біженцями.

Витрати на програму 50/20 для підтримки українських біженців склали 1,4 мільярда леїв, але влада, вочевидь, не знає, скільки українських біженців скористалися цією програмою. 

Ми звернулися до  IGSU з проханням надати більш детальний звіт, щоб зрозуміти, куди пішли ці гроші, але безуспішно. В інспекції нам сказали, що якщо в якомусь законі не написано, що вони повинні рахувати витрачені гроші і кількість українців, яким вони пішли, то вони не мають підстав це робити. Вони відправили нас звернутися за інформацією до повітових інспекцій, які вони координують.

Ми теж так робили, але зіткнулися з не прозорістю. З 41 інспекції відповіли лише 28. Але й інформація, отримана від районних інспекцій, не проливає світло на ситуацію. У деяких інспекціях нам сказали, що не можуть гарантувати точність даних. 

Постанова уряду, яка створила бюрократичну схему виплат, вимагала від муніципалітетів надсилати таблиці з іменами господарів, які повинні були отримати гроші, кількістю біженців, яких вони прийняли, і днями їх перебування. Біженці не були ідентифіковані з їхніми іменами, прізвищами та ідентифікаційними номерами, які вони отримували разом з документами, на підставі яких вони були зареєстровані румунською державою. Але арафатівські інспекції стверджують, що вони отримали лише узагальнені дані.  IGSU заявляє, що не має чітких рахунків, які б показували, що Y днів харчування та проживання були оплачені для біженця X.

Десятки кримінальних справ за фальшиві документи

Прокуратура і поліція порушили кримінальні справи за шахрайство з грошима біженців. Метод, за допомогою якого привласнювалися гроші, був простим: орендодавці вимагали гроші за проживання та харчування, не приймаючи у себе біженців.  

Наприклад, у Марамуреському повіті з березня 2022 року по липень 2023 року понад 500 осіб, у тому числі державні службовці, незаконно отримали гроші, неправдиво заявивши, що вони розмістили українських біженців, і було порушено 44 кримінальні справи за незаконне отримання коштів і фальсифікацію приватних документів, згідно з відповіддю Поліцейської інспекції повіту на запит „Context”.

У комуні Петрова, муніципалітеті Марамуреш з населенням 2 500 осіб, понад 100 осіб підозрюються в незаконному отриманні 2,6 мільйона леїв. Їх звинувачують у тому, що вони неправдиво задекларували, що розмістили громадян України. Вони повинні були отримати ще 9,7 млн леїв, але гроші були заморожені до завершення розслідування.

Як повідомляє Libertatea, мер муніципалітету, який є підозрюваним у цій справі, стверджує, що його совість чиста і він не отримував жодних грошей: „Клянуся душею, поклавши руку на Біблію, що кажу вам правду (…) 

Шість або сім” з 19 осіб, які працюють у мерії, нібито вчинили порушення, хоча мер їх попереджав. 

У повіті Констанца, де держава виплатила загалом понад 300 мільйонів леїв за програмою 50/20, влада нещодавно виявила, що орендодавці вимагали 1,2 мільйона леїв за проживання та харчування українських біженців, хоча іноземні громадяни, про яких йшлося в заявах, навіть не перебували в Румунії в період між березневими історіями про біженців і господарів. 

Поряд із заморожуванням державних грошей, з’явилися історії про досвід біженців і власників будинків, які їх приймають. Деякі біженці звинувачували власників будинків у розкраданні державних грошей, інші – у тому, що біженці зруйнували їхні будинки, а треті – в тому, що вони наживалися і допомагали один одному, незважаючи на проблеми, викликані нестачею грошей.

Адвокат у кримінальних справах, з яким співпрацював Expert Forum, консультуючи українців, які стверджують, що не отримали від своїх господарів їжі або грошей на харчування, вважає, що такі проблеми створюють нечіткі правила.

Інший адвокат Еміль Тома має 26 справ українських біженців. „Люди, які звернулися до мене, стверджують, що вони не були забезпечені їжею (…) 

У чотирьох випадках громадяни Румунії (господарі) заплатили повністю, в одному випадку вони заплатили частково, а в решті випадків вони стверджували, що було часткове руйнування, що у них є втрати, збитки в результаті перебування там громадян України, і вони відмовлялися платити”, – пояснив адвокат для Context.ro.

„Вони поїхали з телевізором у валізі”

Жінка з міста Ясси надала свій будинок для 30 біженців з березня по серпень 2022 року. Вона розповіла Context, що приймала людей, які були вдячні їй за допомогу, але також мали певні незручності.

„У мене була сім’я з трьома дітьми, єдині, кому я можу поставити п’ятірку. Мені було шкода, що вони не залишилися в Румунії. Вони поїхали до Німеччини. Це була сім’я, за якою я плакала, коли вони поїхали”, – емоційно розповідає пані Лучі.

„У мене був поганий досвід. До цього у мене жила пара українців, і вони поїхали з телевізором у валізі”, – згадує пані Лучі у розмові з кореспондентом „Context”.

А остання сім’я, яка зупинялася у неї, поскаржилася, що вона не забезпечила їх їжею, хоча згодом господиня змогла довести за допомогою чеків і записів з камер відеоспостереження, що вона приносила їм їжу.

„Після цієї скарги я вирішила більше не брати українців. Мені їх шкода, у них проблеми… Те, що мене забрали в поліцію, те, що в моїй справедливості засумнівалися… Я здалася”, – розповіла жінка.

З іншого боку, Оана Танасе, менеджер готелю в Констанці, розповіла нам, що, незважаючи на те, що держава не платить, біженців не виганяють з номерів. „У якийсь момент гроші надходили трохи повільніше, а зараз залишився лише один місяць. У нас їх було багато, вони приїжджали, виїжджали… 300, 400, 500 (біженців) за місяць. Ми приймали їх і в квітні, не виганяли з готелю, незважаючи на те, що гроші ми збирали із запізненням. Тоді було важко (…) Ми несли всі витрати”, – згадує вона.

• Якщо ви біженець і у вас виникли проблеми з приймаючою стороною в Румунії, надішліть нам свою історію сюди!
• Якщо ви приймали біженців, але держава не оплатила ваші витрати, надсилайте нам свою історію сюди!

Наші колеги з України, Аліна Околот та Яна Скорина, також зробили свій внесок у цю статтю.

Вступне фото: Inquam Photos / George Călin